Я не оновлював своє резюме більше десяти років. Сьогодні це зміниться.
Але це не зміниться у вашому розумінні - я збираюся створити відновлення відмови.
А. відновлення відмови саме про це йдеться - це коли ви перераховуєте свої кар’єрні та особисті невдачі. Це не нова ідея (я її отримав Піт у Do You Even Blog's і його невдача поновиться) і це те, що має величезну цінність як для творця, так і для читача.
До цього моменту я ніколи цього не записував. Вони були моїм паливом і в голові.
Це також не перелік усіх невдач. Є набагато більше. Це лише ті, які були важливі, і, як наслідок, ті, які я навіть пам’ятаю. Це ті невдачі, які допомогли сформувати мене сьогодні, і я поясню, чому я, як психолог-крісло, вважаю, що це сталося.
Моє резюме про невдачі обширне. Ось. Насолоджуйтесь. 🙂
Зміст
- Пожежа в перший раз
- Пошук талантів Westinghouse Science
- Джим Тау Джим
- Одна пропозиція про роботу
- Ніколи не рекламувався
- "Скільки грошей заробляє ваш маленький блог?"
- Багато помилок у блогах/веб -сайтах
- Помилка бізнесу: мікроблогер
- Помилка бізнесу: білий піксель
- Інвестування нерухомості на Середньому Заході
- Ангел інвестує в дуд
- Kasai Media
- Моя наступна невдача - це…
Пожежа в перший раз
У старшій школі я працював у китайському ресторані швидкого харчування по 8 годин на тиждень - чотири в п’ятницю, чотири в суботу. Вони давали мені 20 доларів на день, під столом, прямо з каси.
Він був створений, тому що я запитав у батьків, як я можу влаштуватися на роботу. Ми були в ресторані, де вони мали дружні невимушені стосунки з господарем, і тому вони запитали: «Гей, ти наймаєш? " Вони не брали на роботу в це місце, але їм потрібна була дитина, яка відповідала на дзвінки під час їх винесення суглоб.
Кілька років я працював у одному з тих китайських закладів швидкого харчування, які можна побачити практично в кожному стрип-молі в Америці. (за два роки жодна людина ніколи не їла в ресторан… я навіть не знаю, чому у них накриті столи).
Зрештою мене перевели в інший ресторан - китайський буфет. Там я працював на стійці реєстрації з дівчиною, яка жила неподалік, на ім’я Беккі. Це тривало кілька років, поки бізнес не почав сповільнюватися, тому вони хотіли перенести мене назад до китайського місця для вивезення.
Не буду брехати, Беккі була симпатичною, і мені сподобалося спілкуватися з нею, тому я сказав ні. Плюс інше місце було на 15 хвилин далі, і ви залишили місце з запахом нафти. І я не міг носити контакти, тому що масло турбувало мої очі. Але найбільшою причиною стала Беккі.
Тож вони дозволили мені побути ще кілька місяців, поки не стало очевидним, що їм не потрібні дві людини наперед… тому вони сказали мені, що пора йти.
Найсмішніше, що я побачив стрілянину за милю - я думаю, що коли когось звільняють, вони зазвичай знають.
(як не дивно, це єдиний раз, коли мене звільнили)
Пошук талантів Westinghouse Science
У середній школі Уорда Мелвілла у нас був спеціальний клуб/клас під назвою West Prep під керівництвом пані. Крігер. По суті, це був клуб усіх розумних успіхів у середній школі. Я не пам’ятаю, чи вам потрібно було подавати заявку чи вас запрошували, але я не був. Більшість моїх однокласників були там, і на моєму молодшому курсі мене запросили (я вважаю, що мій друг Гаурав запропонував це, якщо моя пам'ять вірна).
Метою клубу було підготувати вас подати статтю для пошуку талантів Westinghouse Science Talent Search. Це була добре досліджена робота, яку ви зробили з професором коледжу як радником. Щоб дати вам відчути, наскільки хороша ця програма, і наскільки чудова пані. Крігер був, були 4 Фіналісти мого року. Усього в Нью -Йорку їх було 15. Меріленд і Каліфорнія посіли друге місце - лише 4.
Я відчував честь бути запрошеним, але ніколи не відчував себе належним. У нашому шкільному окрузі вони виявили успішних дітей у 3 класі, і всі вони разом провели 4–6 клас. 7-9-я була нашою середньою школою, коли округ знову розпався на дві молодші школи. До 10 класу всі ці діти були хорошими друзями. Я був ще дитиною з їхнього класу, коли вступив у 11 клас.
Я теж не був суперзіркою. Мої оцінки поставили мене десь на 30 років мого класу, і ця програма складалася з решти 29+ людей, які вчилися краще за мене в школі. Усі були круті, у мене приємні спогади, але я ніколи не відчував себе частиною клубу. Це відкрило мені очі.
Того року я написав статтю для Westinghouse і отримав ввічливий лист, ніж я не був півфіналістом.
Джим Тау Джим
Під час навчання в коледжі я вступаю до братства Дельта Тау Дельта.
Я не пам’ятаю точних деталей, але пам’ятаю, як ініціював, став братом, а потім, здається, надіслав електронний лист із пропозиціями чи ідеями, як зробити кілька речей інакше. Я пам’ятаю, що у відповідь була дружня насмішка (тобто “ми повинні перейменувати братство Джим Тау Джим!”) і старший брат, який відвів мене вбік і сказав щось таке: «Ви не просто змінюєтесь речі. І якщо ви це зробите, це не з електронною поштою ».
Що 100% правда. Незалежно від того, чи є ця компанія величезною тисячею людей, чи невірний соціальний зв’язок п’ятдесяти хлопців з коледжу, зміни не відбуваються таким чином. Це поступове. Це як змінити звички, ви просто не обираєте Новорічна постанова і воно прилипає. Ви пристосовуєтесь до невеликих змін, які, повторюючись знову і знову, переходять у звичку.
Ви повинні створити повстання.
Одна пропозиція про роботу
Я почав коледж у 1998 році і закінчив один семестр на початку 2001 року за спеціальністю економіка та інформатика. я мав заощадив себе та батьків на семестр коледжу, найвища в коледжі ощадливість. Я був винагороджений жахливим ринком праці.
Для тих, хто не знав, яким є світ у грудні 2001 року, це було жахливо для всіх, окрім спеціальностей інформатики.
Бульбашка dot-com лопнула в березні 2001 року. Мої друзі, які закінчили навчання, влітку скасували пропозиції. Тоді 11 вересня і ось я в грудні шукав роботу. Ніхто не брав на роботу.
Ніхто, я маю на увазі ніхто. Якщо ви думали, що літо 2001 року погане для робочих місць, то зима була ще гіршою, тому що тоді ніхто навіть не думав про це.
Тож я пішов прямо до аспірантури MSIT - програма програмної інженерії в КМУ, пройшовши курси весняного семестру. Потім я подав заявку на програму, сподівався, що потрапив (я це зробив, це не розповідь про це!), А потім пройшов осені курси. Озираючись назад, це було шалено, як пекло, і я радий, що це вийшло!
Я отримав великий урок про правила, організації та людей. Мій диплом говорить про закінчення навчання у грудні 2001 року, але я пройшов курси магістратури як старший за другий семестр, сплативши навчання за магістерський семестр. Вони дозволили мені пройти курси, тому що я вже був студентом (я пройшов GRE, але це було непотрібно). Вони дозволили мені взяти участь у програмі через стосунки, які я налагодив зі своїми викладачами, добре знаючи, що комітет, який обиратиме, до складу якого входитимуть, складався з самих професорів.
Відносини важливіше всього іншого. Правила та організації створюються людьми, вони не є незмінними законами фізики. Правила існують у тій мірі, в якій вони виконуються, і служать прикриттям для людей, які їх дотримуються. Я потрапив, закінчив навчання, і хоча мені здавалося, що я зайшов через задні двері і залишив позаду… мій диплом був таким же, як і у всіх інших.
Це була лише однорічна програма, але для нетехнологічних компаній було достатньо місця, щоб почати розгляд питання про найм. Той весняний ярмарок вакансій був удвічі меншим, ніж зазвичай, і половина компаній, які були там, щоб висловити підтримку та “підтримувати стосунки” зі школою. Вони не брали на роботу.
У мене було шість співбесід, два інтерв'ю на місці та одна пропозиція про роботу. Я взяв і був вдячний.
Я працював в обороні з 2003 по 2008 рік - три роки з Нортропом Грумманом і 1,5 року з Бузом Аллен Гамільтон - і мене ніколи не підвищували. Я також ніколи не отримував більше 4% підвищення, за винятком випадків, коли я переїхав з NGC до BAH, де домовився про підвищення на 36%.
Як захисник своєї корпоративної кар’єри, я невдаха.
Я виріс в академічній системі, де мені казали, що мені робити. Це уроки, здайте їх, добре пройдіть іспити, щоб рухатися вгору, продовжуйте це робити до кінця року і до закінчення навчання. Список простий, ти це робиш, ти отримуєш папір. Наступний рівень, будь ласка.
У корпоративному світі все по -іншому. Робота все ще робота. Вам потрібно «отримати хороші оцінки», але ваші стосунки з вашими менеджерами, менеджером вашого менеджера, клієнтом тощо. - вони теж мають значення. Іноді вони важливіші.
У світі, де оцінку важко обчислити, це залежить від стосунків і того, як ви ставитесь до когось. Якщо немає оцінок для перегляду, хто буде кращим учнем? Той, хто дружніший, більш привабливий і присутній, або той, хто може знати більше, але не має сонячного настрою, не питає про твій день і не йде в дурні щасливі години, тому що вони воліли б робити щось інше зі своїм час?
"Скільки грошей заробляє ваш маленький блог?"
Торгівля була маленьким нічим не гамбургером, перш ніж перетворилася на щось велике. Спочатку я сказав усім, що у мене є цей блог. Я розпочав це, бо намагався зрозуміти свої фінанси, особливо пенсійний план та план охорони здоров’я мого роботодавця, а мої друзі працювали в одній компанії. Тому я сказав їм, що написав про це пост, бла -бла, і їм було байдуже.
Це було моє хобі, тому воно виникало у невимушеній розмові, як це було налаштовано, як це робило центи за клік на Adsense (це дійсно слід називати Адцентами, тому що це те, скільки ви заробляєте), і я думаю, дехто втомився про це чути це. 🙂
Одного разу один з моїх друзів добродушно запитав мене, скільки заробляє маленький блог цього місяця. Мене тоді це не турбувало, але це було як маленький нік, який стане набагато більшою раною. Це мене трохи розпалило, але в хорошому сенсі. Для мене це стало паливом натиснути ще сильніше і «показати йому», що це може бути справжньою справою.
Це також дало мені один дуже важливий урок - ніхто так не піклується про ваші проекти, як ви.
Це вірно, незалежно від того, чи є ви працівниками, яким ви платите, або ваші друзі та сім'я, які кажуть, що будуть вас підтримувати. Вони не злі або небайдужі, це те, що у них є свої турботи. Якщо ви хочете розвивати свій бізнес, ви повинні робити це з незнайомцями... друзі та рідні, які вас підтримують повинна стати глазур'ю на торті. (ось чому я ненавиджу програми MLM і всі ті компанії, які покладаються на "сторони" для продажу продукту)
Тут лежить Лінія торгів:
Все, що над цією зеленою скринькою, відбувалося до успіху «Угоди», який був величезним особистим і фінансовий виграш. Оскільки багато з цих речей охоплюють широкі діапазони, ця лінія служить для того, щоб дізнатися, де все вписується в успіх tentpole, який був моїм першим блогом про особисті фінанси. Все це ставиться в невеликий контекст.
Багато помилок у блогах/веб -сайтах
Як і багато інших блогерів, я зареєстрував багато доменів з планами на майбутнє перетворити їх на щось велике. Я навіть купив один домен на вторинному ринку (300 доларів США за SECFraud dot com).
Я розглядав їх як купівлю насіння. Я би посадив їх і подивився, чи хтось прижився.
Мало хто це зробив. Я не буду перераховувати тут усі їхні імена, окрім того, що вище я заплатив більше, ніж реєстраційні збори, але я поділюся з вами однією ключовою ідеєю, яку я дізнався - насіння не переростає в плани без турботи та уваги (і поживні речовини).
Я не приділяв жодному з цих веб -сайтів достатньої турботи та уваги, щоб вони процвітали. Я думав, що буду публікувати кілька публікацій так часто, можливо, займуся легким маркетингом, а потім ті, що стали популярними, можуть стати чимось.
Я робив еквівалент, додаючи кілька крапель води щотижня, і думав, що цього достатньо.
Якщо ви хочете, щоб щось увінчалося успіхом, ви повинні приділити йому стільки турботи та уваги, що боїтесь, що можете його втопити. Деякі ваші зусилля можуть бути марними, тому що бізнес ще не готовий до цього, але це нормально, ви повинні дати все від себе. Якщо це працює, чудово. Якщо це не так, це не через брак зусиль.
Помилка бізнесу: мікроблогер
Після торгів я подумав, що було б цікаво попрацювати над блогом про ведення блогу!
Я це назвав Мікроблогер, домен, який я мав з 2005 року, коли почав займатися торгівлею.
Я бачив у цьому величезний успіх Пат Флінн мав з розумним пасивним доходом тому я хотів наслідувати це і поділитися своєю думкою щодо ведення блогів. Я робив подкаст, який опублікував 36 серій, і мені було дуже весело вивчити багато тактик ведення блогу, яких я пропустив.
Я затримався на цьому близько року, перш ніж відмовився від нього, зробивши кілька комісій за хостинг, але нічого фінансово значущого, тому що зрозумів, що мені не подобається вести блог про блоггінг. Це та сама причина, чому я зробив би жахливого блогера про їжу (крім того, що я не знав, як правильно фотографувати їжу).
Я отримую задоволення від роботи. Я отримав задоволення від дослідження. Мені не сподобалося документувати. Я не хотів припиняти писати про це, тому що це нічого не зробило для мене.
Люди кажуть, що займатися своєю пристрастю - це фігня (і це як передумова). Це може бути правдою для вашої щоденної роботи, але якщо це побічний проект, який має тривалий час, поки ви не досягнете фінансового успіху, вам краще принаймні насолоджуватися цим.
Помилка бізнесу: білий піксель
White Pixel був бізнесом для мене і кількох друзів, приготованих сидячи у патіо L'Auberge в Дель -Мар, Каліфорнія. Я б продовжив кілька справ з цими друзями, і все це закінчилося різними позитивними відтінками, але це був провал без істотних фінансових штрафів (найкращий вид невдач!).
Ви коли -небудь відвідували Home Depot, щоб подивитися на щось, а потім відкрити для себе рекламу на інших сайтах у рекламі? Це ретаргетинг. Home Depot знає, що ви зацікавлені в цій лопаті, тому вони показують вам рекламу з цією лопатою. Сподіваюся, що ви перейдете та купите цю лопату.
Наша ідея була схожою, оскільки ми думали, що можемо перенацілити людей, які відвідували певні типи сайтів із рекламою подібних послуг. Тож якщо ви відвідуєте Walck Hacks, ймовірно, вас цікавлять гроші та особисті фінанси. Тому ми б рекламували кредитні картки, банки тощо. Ми платимо сайту за розміщення пікселя, а потім стягуємо плату з клієнта за використання цього пікселя для показу оголошень із ретаргетингом.
У нас було кілька клієнтів, один з яких був великою компанією, з якою ви були б знайомі, і виклик полягав у тому, щоб вони зацікавились ідеєю ретаргетингу. Це було майже 10 років тому. Сьогодні це легко продати, але зараз люди просто звертаються до Facebook за цими даними (які зараз багато людей дізнаються!).
Інвестування нерухомості на Середньому Заході
Я хотів урізноманітнити сферу нерухомості. Я не міг цього зробити в районі Вашингтона, тому що це надто дорого. І це було за роки до таких компаній stREITwise, Збір коштів, та інші Сайти краудфандингу RE з'явився.
План полягав у роботі з кількома людьми, яким я довіряв на Середньому Заході, зокрема в Канзас -Сіті, штат Міссурі; купити односімейні будинки в промислових районах. Це були порівняно невеликі будинки з 2 спальнями та ванною кімнатою на 1,5 кімнати, які ми могли купити безпосередньо, покращити та здати в оренду. Зрештою, ми об’єднали б декілька з них разом, щоб отримати позику і повторити.
Один з нас жив у цій місцевості і міг би виконувати функції керуючого майном та розвідника. Два інших не будуть місцевими та забезпечуватимуть ліквідність, необхідну для здійснення цих угод.
Деякий час справи йшли добре, але дрібниці кипіли, щоб зробити всю справу більш клопітною, ніж вона коштувала. Справжньою проблемою було знайти привабливі властивості у міру покращення територій. Нам не вдалося знайти хороші одиниці для інвестування. Наш місцевий житель не займався цим повний робочий день, і я думаю, що його відволікли інші проекти.
Ми вирішили його закрити. Грандіозний план зробити його величезним не відбудеться, тому незначне занепокоєння не здавалося вартим зусиль. Краще щоб швидко вийти з ладу ніж блукати по зомбі, правда?
Я вважаю, що нерухомість - це хороша інвестиційна сфера, але я є схильність до інвестицій у краудфандинг нерухомості а не прямі інвестиції. Двоє, що мене найбільше цікавлять stREITwise (прочитайте мій повний огляд stREITwise) і Збір коштів (читайте мою Огляд Fundrise).
Ангел інвестує в дуд
Я зробив кілька ангельських інвестицій, і було кілька перемог, кілька незначних втрат і одна повна втрата.
Найцікавішою була повна втрата, оскільки вона відображає багато життєвих невдач - одну з комунікацій.
Основна суть полягає в тому, що я разом з іншими інвестував у компанію, яка змінила б спосіб редагування своїх блогів на WordPress. Технологія була досить хорошою, у них були горизонти партнерства, і ви можете побачити, як їх конкуренти процвітають сьогодні на ринку.
Ця невдача змінив моє мислення щодо інвестування ангелів. Я не можу сказати, чому сам бізнес зазнав невдачі, але повідомлення про цю невдачу мене турбувало. Засновник, який здавався технічно майстерним, був відкритий і готовий досягти, перш ніж отримати гроші, а потім стало важче досягти. Оновлення надходили нечасто, і коли це відбувалося, то завжди говорилося: "Гей, нам потрібні гроші" або "Ви можете надіслати нам бізнес по -нашому?" види запитів.
Зрештою, він повністю перестав реагувати, і навіть сьогодні я ще не отримав остаточного К-1, щоб я навіть міг претендувати на втрату своїх податків!
Коли VC кажуть, що ви інвестуєте в людей, вони на 100% правильні.
Я розповів про це докладніше в цьому пості про що ми дізналися про закриття Kasai Media, в тому числі, чому він зазнав невдачі, але основна причина полягає в тому, що він перестав бути цікавим бізнесом.
Моя наступна невдача - це…
… Бути визначеним. 🙂
Тепер ваша черга - як ваші невдачі сформували вас?